Перші дні і ночі

Перші дні я була в шоці. І ночі тим більше. Як я вже казала, в пологовому я майже не спала і мріяла про своє зручненьке, м'якеньке ліжечко, щоб нарешті виспатись. А не тут то було. Виявляється, ті новонароджені дуже багато і часто їдять - і вдень, і вночі. Нє, ну я підозрювала, що так буде, але, щоб так часто і так довго - оце я була в шоці. Я читала, що немовлята багато сплять, так от перші тижні вона це робила виключно в мене на грудях. Я була, капєц, в паніці, думала: йосіпасі, і скільки місяців це буде? В перервах між годуваннями я встигала тільки поїсти і швиденько сходити в душ.


Але вже через тиждень вночі вона просипалася, щоб поїсти, раз в 2-3 години, а ще через тижні два-три вже не так часто просила груди. Хоча і зараз часом любить там зависнути на дві години))

Але перші дні я була в пічалі і нила Богданові, що краще б я працювала в дві зміни в своїй Цитаделі. А коли хтось дзвонив і питав, чи мені допомогти з дитиною, то тільки дратував мене, я казала, що "якщо у вас немає сісьок з молоком, то ви мені не допоможете".

А потім я зрозуміла, що поки її годуєш, можна дивитись серіали онлайн) І так я нарешті подивилася останній сезон "Гри престолів" і почала дивитись "Коварних горнічних")

А ще перші дні я її наївно пробувала класти спати в ліжечко. Ага, дуже вона хотіла спати в своєму гарному, зручному ліжечку, яке я так довго обирала. Нє, біля мене їй було ліпше. Але потім я сама зрозуміла, що я б задовбалася по три рази на ніч брати її з ліжечка, щоб погодувати, а потім назад класти в ліжечко. Так вона і спить зі мною, при чому умудряється зайняти добрячий шмат ліжка:)

Ще нам дуже допомагав наш тато, не зважаючи на те, що в нього було купа роботи. Особливо перші тижні, коли я час від часу впадала в легкі істерики "чо вона плааааче?", "чо вона стільки висить на грудях?", "забери її від мене", "я хочу бахнути коньякууу", ну і тому подібне:)

Загалом, якщо ви знаєте молодих мамів з першою дитиною, які час від часу не зривались і не істерили в перші тижні, то покажіть мені ці цінні екземпляри:)

Я була, на мою скромну думку, дуже підготовлена, і курсами в школі материнства, і літературою, і інтернет-статтями, але то таке діло, як екзамен: готуєшся-готуєшся, а потім все одно в шоці:)